Війна в Україні значно підвищила рівень ризиків і ускладнила проведення угод злиття та поглинання (M&A), проте одночасно створила нові перспективи в таких галузях, як оборонна промисловість, агропереробка, енергетика та інформаційні технології. Бізнес дедалі частіше потребує реструктуризації, захисту активів і виходу на міжнародні ринки, а вітчизняні компанії активно шукають партнерів за кордоном. Про головні виклики та тенденції у сфері M&A у 2025–2026 роках, про міжнародні фонди відновлення, попит на послуги українських юристів у світі, а також про роль етики і технологій у розвитку професії розповідає в інтерв’ю для «Юридичної Газети» керуючий партнер TEFFI Law Firm Ігор Крижановський.
Які основні виклики стоять перед угодами M&A в умовах війни? Чи можливо планувати довгострокові інвестиції?
Головним викликом залишається невизначеність, адже війна значно підвищує ризики, які враховують інвестори. Це позначається на доступності фінансування і готовності іноземних учасників вкладати кошти навіть у цілком логічні проєкти за нормальних обставин.
Окрім цього, складність становить повноцінна перевірка активів (Due Diligence), адже багато ресурсів пошкоджені або втрачені, а дані про них — неповні. Водночас ті, хто мають стратегічне бачення, не бояться рухатися вперед. Можливість формувати довгострокові інвестиційні плани існує, проте вони повинні бути гнучкими і базуватися на сценарному плануванні, зокрема за варіантами:
- А — війна триває,
- В — починається відновлення,
- С — відкриваються нові міжнародні фонди.
Як змінилися потреби клієнтів у сфері корпоративного права та M&A?
Запити за останні роки змінилися кардинально. Раніше основною увагою клієнтів були структура угод, податкові аспекти та корпоративне управління. Сьогодні ключовими стають реструктуризації бізнесу, захист активів і вихід на міжнародні ринки. Війна змусила компанії бачити ширше, вони активніше інвестують у міжнародні партнерства, злиття або поглинання закордонних структур.
Який вплив справляють нові українські реформи корпоративного законодавства на практику M&A?
Реформи, ухвалені останнім часом, наближають українське правове поле до європейських стандартів. Зокрема, з’явилася можливість укладати корпоративні договори, імплементовано механізми squeeze-out та sell-out, покращено прозорість реєстрів. Це забезпечує більшу гнучкість інструментів у M&A та робить угоди більш зрозумілими для іноземних інвесторів. Водночас на практиці існують виклики у застосуванні цих норм — не всі судові органи готові діяти належним чином.
У яких галузях сьогодні найактивніше шукають інвестиційні можливості?
Серед пріоритетних секторів для інвесторів можна виділити:
- Оборонно-промисловий комплекс — провідний напрям.
- Агропромисловий сектор — зокрема проекти, пов’язані з переробкою та логістикою.
- Енергетика — включаючи відновлювані джерела та локальну генерацію.
- ІТ та технології — українські компанії створюють продукти, які користуються попитом у світі.
Інвестори зацікавлені не лише в бізнесі, а в бізнесі з перспективою адаптації до змін.
Які угоди минулого року є найяскравішими прикладами?
Варто звернути увагу на угоди з придбання місцевих компаній у агросфері та логістиці міжнародними корпораціями, які бачать потенціал у відновленні країни. Також показовими є об’єднання ІТ-компаній, які навіть у воєнних умовах зберегли бізнес і розширили клієнтську базу на зовнішніх ринках. Ці кейси демонструють прагнення бізнесу шукати можливості росту навіть у найскладніших ситуаціях.
Які ключові тренди у сфері M&A прогнозуються для України на 2025–2026 роки?
Виділяються три основні тенденції:
- Консолідація — дрібні та середні гравці об’єднуватимуться з більшими, аби зберегти бізнес.
- Фонди відновлення — очікується поява міжнародних механізмів фінансування інфраструктурних ініціатив.
- Зростання кроскордонних угод — українські компанії дедалі частіше інвестуватимуть у закордонні активи.
Чи стає податкове структурування визначальним фактором успішності угод за кордоном?
Безсумнівно. Для компаній, що виходять на міжнародний ринок, оптимальна податкова структура часто визначає подальший успіх угоди. Вона дозволяє уникнути подвійного оподаткування, спростити управління прибутками та мінімізувати ризики для інвесторів. Це обов’язкова частина планування з самого початку.
Що найбільше лякає інвесторів?
Найсуттєвішими перепонами є:
- військові ризики,
- недовіра до судової системи та інституцій загалом,
- хвилювання через корупційні прояви.
Проте спостерігається позитивна динаміка — репутація України покращується, а світ визнає стійкість українського бізнесу.
Як війна створює нові можливості для міжнародних партнерів?
Військові дії руйнують традиційні бізнес-моделі, але й відкривають перспективи у таких сферах, як:
- відбудова країни,
- military tech,
- кібербезпека,
- локальні енергетичні проєкти.
Міжнародні партнери вже активно тестують співпрацю у цих нішах із українськими компаніями.
Чи зростає попит на українських юристів закордоном?
Так. Українські юристи мають унікальний досвід роботи в кризових умовах і проведення нестандартних угод. Цей досвід цінується у таких юрисдикціях, як Лондон, Лісабон та інші регіони, де працюють фахівці TEFFI.
Яка репутація України у світових інвесторів?
Україна сприймається як країна, яка веде боротьбу, але при цьому утримує економічний фронт, що викликає повагу. Риторика змінюється від «занадто ризиковано» до зацікавленості у співпраці з думкою «як стати частиною цього процесу?».
Чому TEFFI відкрила офіси у Лондоні та Португалії?
Стратегія полягала у наближенні до клієнтів: Лондон є фінансовим центром світу, а Лісабон — воротами до Південної Європи та Латинської Америки. Це дозволило знизити ризики і відкриває нові можливості для українського бізнесу.
Як розвивається київський офіс?
Київ лишається «серцем» компанії. Незважаючи на виклики, команда збережена та поступово розширюється. Стратегічно важливо бути близько до клієнтів, які продовжують працювати в Україні. Керуючий партнер особисто живе між Україною та Європою.
Які напрямки зараз найбільш динамічні в практиці TEFFI?
- корпоративне право,
- угоди злиття і поглинання,
- комплаєнс,
- міжнародне структурування,
- захист активів,
- податкові спори.
Які плани на найближче майбутнє?
Пріоритет — супровід українських компаній на світових ринках та залучення іноземних інвестицій в Україну після перемоги. Стратегія на найближчі два роки включає розширення міжнародної присутності та активну участь у проектах відновлення країни.
Які технології трансформують юридичний бізнес?
Першочергове значення має штучний інтелект. Він допомагає автоматизувати аналіз документів, упорядковувати Due Diligence, прискорювати пошук інформації. Водночас AI не замінює юриста, а лише надає додаткові інструменти — це своєрідна «вишенька на торті».
Чи зростає роль етики у юридичній практиці?
Так, і це помітно. Клієнти та міжнародні партнери більше цінують прозорість, підходи ESG і відповідальне прийняття рішень. Етичні стандарти дедалі більше впливають на бізнес-моделі.
Що означає бути керуючим партнером у воєнний час?
Це ухвалювати рішення у ситуаціях без ідеальних сценаріїв, балансувати між безпекою команди та збереженням бізнесу. Це великий виклик і водночас значна відповідальність.
Які управлінські рішення видавалися найбільш складними?
Найважчими були рішення, пов’язані з безпекою команди:
- де залишитися,
- кого евакуювати,
- як підтримати психологічний стан співробітників.
Жодна бізнес-школа не готує до таких викликів.
Яким повинен бути юрист нового покоління?
Це фахівець, який поєднує знання права, бізнесу та технологій, має розвинені м’які навички (soft skills), здатен працювати у мультикультурному середовищі і готовий брати на себе відповідальність.
Що мотивує залишатися у професії?
Мотивація полягає у команді та клієнтах. Навіть за найскладніших умов можливо створювати цінність і допомагати бізнесу виживати й розвиватися. Додатково — віра в Україну, яка не просто слова, а постійна практична робота. Також є особисті мрії, як-от знову літати з Борисполя та показати сину Крим.
