Цього літа екстремальні погодні умови завдадуть економіці ЄС збитків на суму близько 126 мільярдів євро до 2029 року, про це свідчать результати нового дослідження.
Дослідження, проведене під керівництвом доктора Серхіш Усман з Університету Мангайму у співпраці з економістами Європейського центрального банку (ЄЦБ), показало, що улітку 2025 року чверть регіонів ЄС зазнала впливу теплових хвиль, посухи та повеней.
Ці надзвичайні погодні явища спричинили короткострокові економічні збитки у розмірі щонайменше 43 мільярдів євро за 2025 рік, а загальні витрати очікується збільшаться до 126 мільярдів євро до 2029 року. Негайні втрати становили 0,26% від економічної продуктивності ЄС у 2024 році, згідно із зазначеним дослідженням.
Доктор Усман пояснює:
– «Реальні втрати від екстремальних погодних явищ проявляються поступово, оскільки вони впливають на життя і засоби існування через різні канали, що виходять за межі початкового удару. Офіційні оцінки часто затримуються».
– «Наша методика використовує актуальні дані та нові свідчення регіонального впливу з попереднього дослідження для своєчасної оцінки впливу екстремальних подій літа 2025 року на економічну активність».
Зазначена аналітика ще не пройшла експертне рецензування, але базується на зв’язках між погодними та економічними показниками, опублікованих у незалежному науковому дослідженні, оприлюдненому на початку цього місяця.
### Приховані збитки мають ефект наростання
На відміну від традиційних підрахунків, які зосереджуються лише на пошкодженій інфраструктурі або будівлях, ця робота намагається врахувати приховані втрати, які накручуються і поширюються за часом. Зокрема:
– Втрати від зниження туристичних надходжень.
– Вплив на продуктивність праці.
– Порушення ланцюгів постачання.
Всього у дослідженні відзначено:
– 96 регіонів були уражені тепловими хвилями.
– 195 — постраждали від посухи.
– 53 регіони – зазнали збитків від повеней.
Кожен тип стихії по-своєму впливає на економічну діяльність. Так, теплові хвилі знижують продуктивність, особливо в будівництві та сфері гостинності. Високі температури скорочують кількість робочих годин, наприклад, у будівельників. Аналіз організації World Weather Attribution (WWA) припускає, що антропогенний кліматичний вплив утричі збільшив кількість смертей від теплових хвиль у 12 великих містах у червні цьогоріч.
Посуха головним чином вражає аграрний сектор, знищуючи врожаї в разі тривалості, що, у свою чергу, впливає на постачання та бідує фермерів.
Повені завдають прямої шкоди інфраструктурі та будівлям, але викликають і непрямі економічні втрати, які можуть тривати місяцями. До прикладу, якщо завод зруйнований повінню, витрати включають реконструкцію та збитки від простою виробництва до відновлення.
### Які країни зазнали найбільших економічних втрат?
Найважчий удар припав на середземноморські держави. У південних країнах Європи, таких як Іспанія, Італія, Португалія, південна Франція та Греція, високий ризик посухи та теплових хвиль.
Економічні втрати за прогнозами найбільші в Італії — 11,9 мільярда євро у 2025 році із зростанням до 34,2 мільярда євро до 2029 року. Франція йде слідом із негайними збитками у 10,1 мільярда та 33,9 мільярда євро до кінця десятиліття.
Іспанія відзначена як одна з країн, що зазнала одночасно усіх трьох видів стихії, зокрема посухи, теплових хвиль та повеней. Там прогнозовані втрати становлять 12,2 мільярда у 2025 році і 34,8 мільярда євро до 2029 року.
Менші економіки, такі як Мальта, Кіпр та Болгарія, демонструють більшу вразливість, хоч загальні збитки й менші, вони складають значну частку від їхньої економічної потуги. Кожна з цих країн зазнала короткострокових втрат понад 1% від валової доданої вартості (ВДВ) — показника, аналогічного ВВП, який демонструє, скільки економіка створює цінності.
Водночас у північних і центральних країнах Європи, як-от Данія, Швеція і Німеччина, шкода поки що менша, але чисельність і сила екстремальних погодних явищ, зокрема повеней, постійно зростають. Дослідники застерігають, що у Німеччині, незважаючи на відносно невеликі відносні втрати через масштаб економіки, абсолютні збитки «не є незначними».
Загалом, негайні витрати цього літа на екстремальну погоду становили 0,26% від економічного обсягу ЄС у 2024 році, і до 2029 року ця цифра зросте до 0,78%, що дослідники трактують як «економічно значущу потенційну втрату».
### Фактичні економічні збитки можуть перевищити оцінки
Автори дослідження наголошують, що прямі оцінки ймовірно є консервативними і можуть бути лише верхівкою айсберга кліматичних витрат для Європи цього літа.
В експерименті не враховано ефекти від одночасної появи кількох екстремальних погодних явищ, наприклад, теплових хвиль і посухи. Також не включено збитки від таких стихійних лих, як лісові пожежі, які цього року встановили рекорди у Європі, а також граду та шквалів, спричинених бурями.
Дослідники попереджають, що збитки від цих кліматичних катастроф «набагато перевищують прості показники руйнувань та пошкоджень», які найчастіше враховуються страховиками лише у частині втрат фізичних активів.
Науковці впевнені, що дослідження демонструє: екстремальні погодні явища — це вже не віддалена загроза, а реальний чинник, що формує економічний розвиток Європи.
Доктор Усман підкреслює:
– «Своєчасні оцінки впливу допомагають політикам ефективно направляти підтримку та адаптувати стратегії, поки наслідки екстремальних подій ще розгортаються».
Поряд з терміновим зменшенням викидів парникових газів автори закликають до значного збільшення інвестицій у кліматичну адаптацію, зокрема:
– Захист від спеки в містах.
– Поліпшення політики управління водними ресурсами.
Водночас вони зауважують, що самі заходи адаптації можуть бути дорогими і не завжди є найефективнішим використанням бюджетних коштів. Для розробки ефективних та соціально справедливих політик потрібні більш точні економічні аналізи.
